Його висловила в газеті «Український дім» докторка богослів’я Дарія Морозова. Її аналітична стаття «Чому в УПЦ ніби-не-МП “немає волі” до змін?» є ключовою в числі 5 (126), виданому Центром гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Останнім часом, коли не тільки церковне середовище бурхливо обговорює можливості міжправославного діалогу в Україні у світлі закону, що забороняє зв’язок українських церков із центрами в РФ, авторка міркує над актуальними проблемами не в площині злободенних сенсацій, а в більш просторій історико-богословській перспективі.

Так назвала науково-популярне видання «Ніжинське шістдесятництво: Леся Коцюба» доцентка катедри літератури, методики її навчання, історії культури та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Оксана Капленко в газеті «Український дім» (число 4 (125). «Ця збірка скерована на правду минулого, на реабілітацію істини, або мовою сучасності – руйнування «сірої» інформаційної зони. Резонансна подія звільнила важливу емоцію минулого, що пролилася щемкими спогадами старшого покоління і спалахом прозріння молодшого», –стверджує авторка.

Для героїв і авторів газети «Український дім» (№ 124, видання Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою) найвищою цінністю є Україна. Для когось ця патріотична фраза прозвучить віддалено патетично, а в житті Лесі Коцюби, отця Сергія (Чечина), Донни Фрози, Ірини Ключковської, Лесі Ігнатенко, Олександра Забарного, Дарії Бобрик вона виявляється в конкретних справах.

Напередодні Великодня у світ вийшов черговий випуск освітньо-пізнавального часопису про Україну та українців діаспори «Український дім». Першу шпальту прикрашає витвір коломийського писанкаря Олега Кіращука. Нині чоловік боронить Батьківщину, а його авторські та народні писанки продають на аукціонах, щоб допомогти ЗСУ.

Про волонтерську, релігійну, просвітницьку діяльність отця Михайла та Дарії Якубів пише Олександр Забарний. До волонтерських справ родини Якубів долучаються і небайдужі ніжинці, серед яких є й досить юні. Наприклад, школярка Катерина Подгорська власноруч виготовляє сувеніри та обереги. Наразі її вклад у спільну доброчинну справу становить 8 тисяч гривень!

Цьогоріч виповнилося 215 років від дня народження Миколи Гоголя. З цієї нагоди відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Спадщина Миколи Гоголя в українському культурному просторі».

«Дякую за не просто чудовий номер. Стаття “Війна Росії проти дітей” – це корисна для нас інформація з правознавства на представленні проєкту Малої академії наук». Такий відгук про газету Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою «Український дім» (число 1 (122) за 2024 р.) надіслала вчителька Алла Кресан.

«Мені з 2014 року багато довелося ходити дорогами фронтового Донбасу, благословенна земля якого рясно полита кров’ю наших воїнів. Сьогодні дізнався, що зібрано необхідну суму для купівлі автівки для підрозділу, у якому я маю честь служити і який виконує нині бойові завдання на Донбасі. Сердечно дякую всім тим, хто вніс свою лепту на нашу підтримку! Особлива подяка Дарії Якубів. Разом до Перемоги! Слава Україні!»

Так написав у фейсбуці 24 вересня ц. р. Євген Луняк, професор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, доктор історичних наук, завідувач катедри історії України.

Випускник Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя, а з 2012 року доцент катедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Гоголівського вишу Іван Кедун разом з колегами й однодумцями заповнював «білі плями» в історії давнього Ніжина. І ця дослідницька робота наповнювала його життя щастям… до 24 лютого 2022 року. Блокада нашого міста і Новгород-Сіверщини, де мешкають його батьки, змусила науковця та викладача взяти в руки зброю і медичні прилади.

Європейці щиро захоплюються нашою стійкістю. Тому що це непередбачувано, її не можна визначити «до того як». Тільки коли щось стається, тоді й виникає оце «Ух ти!», – вважає соціальний військовий психолог Олег Покальчук. «Візьміть профайли наших реальних героїв – якщо на секунду затулити рукою те, що вони зробили під час війни, це абсолютно звичайні українці й українки». Серед таких і ніжинець Герой України Олександр Мацієвський. Його іменем названа вулиця в нашому місті. А в Берліні на перехресті доріг розмістили графіті з його зображенням.

Читайте про це в газеті «Український дім» (число 118, 2023 рік), що її щойно видав Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою НДУ імені Миколи Гоголя.

Про це ми дізнаємося з незалежного сайту української діаспори в росії «Кобза», з яким протягом багатьох років співпрацює Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою НДУ імені Миколи Гоголя. У газеті «Український дім» № 2 (117) за 2023 рік ми подаємо добірку інформаційних повідомлень про протести росіян проти війни на території нашої держави. За участь в антивоєнних мітингах і пікетах, за пости в соцмережах, а також за вираження в тій чи іншій формі підтримки України були затримані з березня минулого року більше 19 тисяч чоловік. Це рекордна цифра арештованих за політичними мотивами за останні 10 років.

Спогади під такою назвою української письменниці з Канади, випускниці Ніжинського педінституту Ольги Мак уперше були оприлюднені 1955 року в американський газеті «Свобода». Його друга публікація в часописі «Наш український дім» (№ 2, 2022 рік) є дуже актуальною сьогодні. Описані події про те, як українські жінки втікали від «совєтських освободітєлєй» 1945 року читаються як сьогоднішні тільки в антуражі російсько-української війни. Возики змінилися на авто, поїзди й літаки. Але українські жінки з маленькими дітьми пережили бойові дії, стали свідками звірств російських військових, у стресовому та депресивному стані змушені були переміститися в чужі країни.